«Голоси, які творять спільний простір» – під такою символічною назвою до Міжнародного дня рідної мови Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела загальноукраїнський круглий стіл.
Подія відбулася 20 лютого у форматі телемосту, що об’єднав центральний майданчик у Києві з Ужгородом, Одесою, Запоріжжям, Чернівцями, а також українськими освітніми осередками за кордоном. Такий відкритий формат дозволив не лише почути голоси різних регіонів, а й відчути спільну відповідальність за збереження мовного багатства України – як удома, так і далеко за її межами.
У центрі уваги учасників були питання захисту та розвитку мов корінних народів, національних меншин (спільнот) і державної української мови в умовах повномасштабної війни. Захід став масштабною платформою для змістовного діалогу між державними інституціями, представниками громад, освітянами та міжнародними партнерами щодо сучасних викликів і практичних кроків у збереженні й розвитку державної мови, а також мов національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах триваючої повномасштабної збройної агресії рф.
Модерацію круглого столу забезпечила представниця Міжнародного фонду «Відродження» Радослава Кабачій.
Вітаючи учасників, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив на фундаментальному принципі державної політики – мовне та культурне розмаїття є не викликом, а силою України.
У круглому столі взяли участь представники національних спільнот та голови національно-культурних товариств, які поділилися власним досвідом роботи на місцях і окреслили актуальні потреби громад. Серед них був і голова громадської організації «Чернівецьке обласне товвриство польської культури ім. Адама Міцкевича», доцент ЧНУ Владислав Струтинський. Він наголосив, що, попри виклики війни, інтерес до польської мови серед молоді зростає. Мова активно використовується не лише в освітніх закладах, а й у сучасному цифровому середовищі, стаючи інструментом творчості та комунікації нового покоління. Польська мова на Буковині залишається живою завдяки державним і суботнім школам, факультативам та культурним центрам. У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на філологічному факультеті два роки тому відкрито відділення полоністики. Читається польська мова і на факультеті історії, політології та міжнародних відносин для студентів-міжнародників.
Василь Бику, голова Чернівецького обласного товариства румунської культури імені Міхая Емінеску, наголосив, що рідна мова є не лише частиною культурної спадщини, а й важливим інструментом професійної діяльності та повсякденного життя. «Рідна мова для мене – це і засіб спілкування, і інструмент професійної реалізації, адже як журналіст я пишу саме нею. Мовне розмаїття є одним із найбільших багатств України, а багатокультурність надає нашій державі особливої духовної сили», – зазначив він.
Акторка Чернівецького академічного драматичного театру імені Ольги Кобилянської Марина Тимка розповіла про свою діяльність, спрямовану на популяризацію румунської мови, зокрема через театральні постановки та переклад дитячих казок.
Учасників Круглого столу діти і молодь привітали віршами українською, німецькою, польською, гагаузькою, румунською мовами.
Заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський звернув увагу учасників на так звану проблему «материнських країн», наголосивши, що, на відміну від більшості національних спільнот, які мають підтримку своїх історичних батьківщин, в Україні проживають народи, чиї мови не мають такого природного середовища підтримки. Йдеться про дев’ять загрожених мов, що потребують особливого захисту: білоруську, гагаузьку, кримськотатарську (яка вже має власну стратегію з 2022 року), караїмську, кримчацьку, урумську, румейську, ідиш та ромську», – зазначив він. За його словами, з метою захисту та збереження цих мов було розроблено відповідну Стратегію, яка вже пройшла погодження з десятками профільних міністерств і відомств.
Начальниця Управління державної мови Міністерства культури України Оксана Бабінець, своєю чергою, представила бачення державної мовної політики як невід’ємної складової національної безпеки та суспільної єдності. Вона підкреслила, що державна політика у цій сфері поєднує два взаємодоповнювальні напрями: всебічний розвиток української мови як державної та підтримку мовного розмаїття національних спільнот і корінних народів України.
Підсумовуючи роботу круглого столу, Ігор Лоссовський наголосив на визначальній ролі мовного розмаїття як складової суспільної єдності та національного багатства України. Телеміст став важливим кроком у зміцненні партнерства, розвитку міжрегіональної співпраці та формуванні спільного бачення збереження мовного різноманіття в Україні.
Пресслужба Чернівецької ОВА
