Срібний значок на військовий головний убір, монети різних періодів, набої з австрійських гвинтівок, уламки церковного начиння. Це перелік того, що знайшли місцеві дослідники під час огляду території костьолу Найсвятішого Серця Ісуса.
КОСТЬОЛ ЄЗУЇТІВ – це пам’ятка неоготичної архітектури кінця 19-го століття. Його споруджували впродовж трьох років, а освятили сьомого червня 1891 року. З 2010 року храм належить релігійній громаді римо- католицької церкви.
Зараз на території костелу тривають земляні роботи. Цим скористалася група істориків-ентузіастів, попросивши у настоятеля дозвіл на обстеження ділянки. І хоча фахівці попрацювали лише дві години, все ж знайшли чимало цікавого.
– Ми здійснювали поверхневий археологічний огляд території за допомогою металодетектора. При цьому глибоко не копали, щонайбільше на п’ять сантиметрів. Працюємо там, де вже ведуться якісь земляні роботи, і завдяки цьому ті нижні культурні шари, де можуть зберігатися певні артефакти, піднімаються нагору. А вже на основі результатів наших обстежень можуть проводитися повноцінні розкопки, – пояснює історик, журналіст Юрій Чорней. – Натрапили на кілька австрійських гільз. Вочевидь, це пов’язано з тим, що на території собору перепоховували польських солдатів, які загинули під час Першої світової війни. Можливо, тоді щось загубили.
Та найцікавіша знахідка – знак на кепі періоду Першої світової війни, або, як його називали німецькою, каппенабцайхен. Він виготовлений у вигляді хрестика. Посередині – зображення у профіль імператора Австро-Угорщини Франца Йозефа І і німецького кайзера Вільгельма ІІ як його союзника. Зверху над ними – корона, а на нижньому рамені – 1914 рік.
«За австрійською традицією, на військовій уніформі все регламентувалося: на піджаках нічого зайвого не можна було носити, – зауважує доктор історичних наук, професор ЧНУ Сергій Пивоваров. – Єдиний виріб уніформи, де можна було вчепити щось своє, – це кепі, тобто головний убір. І саме на кепі австрійські солдати вішали різні знаки. У декого їх могло бути 20-30. Усього відомо близько двох тисяч таких каппенабцайхенів. Вони були різні. Одні патріотичні, які закликали до боротьби з ворогом. Інші – пропагандистські, що зображували ведмедя з гвинтівкою (тобто Російську імперію), якого колов австрійський солдат. Також були полкові знаки. Є дуже гарний каппенабцайхен, присвячений австрійському військовому діячеві Едвардові фон Фішеру, який обороняв Буковину від російських загарбників. Дуже показово те, що цей знак знайдено біля костелу. Адже там правили богослужіння для солдатів католицького віросповідання, які були в австрійській армії, насамперед поляків. Багато польських солдатів, які загинули у війні, поховані на території костелу.
Те, що знак – із чистого срібла, може свідчити про те, що він належав офіцерові. Для простих солдатів їх виготовляли з дешевого металу».
Цікавими є і знайдені монети: одна – австрійська та два філери – угорські розмінні монети, що були у користуванні з 1892 року. Оскільки саме в цей період будувався костьол, історики припускають, що їх загубив хтось із будівельників. Знайшли також кілька радянських, українських і навіть сучасну білоруську монету, вочевидь, загублену туристами.
Серед уламків церковного начиння – зламаний свічник та інше.
«Здається, ніби знахідки не надто значні. Проте вони додають штрих до історії костелу, всього міста. І стають черговим нагадуванням чернівчанам: не викидайте все, що знайдете. Краще передайте в музей, завдяки чому, можливо, вдасться отримати якусь нову історичну інформацію, – каже Сергій Пивоваров. – Ці речі демонструють, що наше місто завжди було налаштоване патріотично. Той же виявлений каппенабцайхен показує, що місцеві жителі вірили у перемогу над ворогом. Його згуба, мабуть, була незначною втратою для власника, однак для нас це цінний свідок тогочасних подій. Результати обстежень показали, що наші прогнози виявилися правильними: вся чернівецька земля дихає історією, і ми по ній ходимо. Тут скрізь можна навіть випадково натрапити на знахідки різних епох".
Загалом на території костелу Найсвятішого Серця Ісуса знайшли 20 предметів. Усі вони описані й передані до краєзнавчого музею. Після вивчення їх додадуть до музейних експозицій.
Група пошуковців складалася з професійних істориків. Дослідників було п’ятеро, серед них – доктори та кандидати наук. Це фахівці своєї справи. Їхня діяльність спрямована на те, щоби показати, що всі пам’ятки треба обов’язково охороняти й роботи здійснювати тільки за участю фахівців.
Підготувала Яніна ЖУКОВСЬКА.
Фото надані Сергієм ПИВОВАРОВИМ.
